Академічна доброчесність


 

ЩО ТАКЕ АКАДЕМІЧНА ДОБРОЧЕСНІСТЬ?

 

*       Ст. 42 Закону України «Про освіту» визначає академічну доброчесність як «сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень»

 

saiup.org.ua             сайт для перегляду фільму

 

Ст. 42 Закону України «Про освіту» порушеннями академічної доброчесності вважається:

академічний плагіат - оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства;

самоплагіат - оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів;

фабрикація - вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі або наукових дослідженнях;

фальсифікація - свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень;

списування - виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання;

обман - надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу; формами обману є, зокрема, академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація та списування;

хабарництво - надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі;

необ’єктивне оцінювання - свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти.

 За порушення академічної доброчесності педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники закладів освіти можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності

Основні вияви  академічної недоброчесності :

 

-                    Масове списування і плагіат (при написанні рефератів);

-                    Незабезпечення принципу академічної доброчесності під час проведення олімпіад та написання робіт для Малої академії наук;

-                    Масове використання у навчальному процесі  посібників«Готових домашніх завдань» (ГДЗ);

-                    Виконання домашніх завдань почасти або повністю батьками;

-                    Репетиторство;

-                    Несправедливе оцінювання з боку вчителів і «гонитву» за високими балами з боку учнів (замість імперативу отримати знання);

-           Переобтяженість учнів домашніми завданнями і загалом перевантаженість навчальних програм, що провокують порушення принципів доброчесності.

 

Академічна недоброчесність учнів проявляється у:

1.Списування або наданні іншим можливості списувати  інформацію з чужої або своєї праці, контрольної або домашньої роботи, «готових домашніх завдань», електронних носіїв тощо.
2. Використання недозволених матеріалів і методів, зокрема навчальних посібників, шпаргалок, нотаток, книг, формул або інформації
з калькуляторів/комп’ютерів, електронних пристроїв, смартфонів
та інших ресурсів.
3. Попереднє несанкціоноване використання результатів, в тому числі обмін або отримання інформації від учнів з іншого класу, які, наприклад,
вже здали тест.
5. Подання тієї ж роботи різним вчителям без попереднього дозволу.
6. Копіювання інформації з веб-сторінки в документ або презентацію без належного цитування.
7. Використання зображень з електронних або друкованих джерел без належного цитування/вказівки на джерело.
8. Спроба видати чужу роботу, зображення за власні, покупка або продаж завдання у людини чи технологічного ресурсу (наприклад, ресурси, що продають реферати тощо).
9. Фальсифікація наукових або інших даних.
10.Підробка підписів та офіційних документів.

 Ст. 42 Закону України «Про освіту» пердбачає, що «види академічної відповідальності (у тому числі додаткові та/або деталізовані) учасників освітнього процесу за конкретні порушення академічної доброчесності визначаються спеціальними законами та/або внутрішніми положеннями закладу освіти, що мають бути затверджені (погоджені) основним колегіальним органом управління закладу освіти та погоджені з відповідними органами самоврядування здобувачів освіти в частині їхньої відповідальності».

Таким чином, законодавство зобов’язує кожен заклад освіти прийняти внутрішній документ, в якому «відзеркалюється бажана і небажана поведінка членів спільноти, прописуються етичні орієнтири, принципи, що допомагають саморегулюванню академічного середовища, визначаються санкції за їх порушення»