МЕМОРАНДУМ СПІВПРАЦІ між усіма учасниками освітнього процесу: педагогами, учнями та батьками НВК «Оболонь» Оболонського району міста Києва

                                                                                                                                       


                                                                                                                                              СХВАЛЕНО

                                                             на засіданні педагогічної ради

                                                                                                                                              25.10.2019 р. протокол №3



МЕМОРАНДУМ СПІВПРАЦІ 
між усіма учасниками освітнього процесу:

педагогами, учнями та батьками НВК «Оболонь» Оболонського району міста Києва 

 

Ми, педагоги, батьки та учні, виходимо з того, що: 

-        Головним принципом співпраці всіх учасників освітнього процесу є принцип дитиноцентризму, тобто орієнтація на потреби учня. 

-        Освітній процес ґрунтується на співпраці педагогів, батьків та учнів. Саме взаємодія в межах трикутника “учень-учитель-батьки” створює простір для сучасної ефективної освіти. 

-        В основу співпраці між усіма учасниками освітнього процесу покладені принципи педагогіки партнерства як складника концепції “Нова українська школа” (НУШ):

- повага до особистості;

- доброзичливість і позитивне ставлення;

- довіра у відносинах;

- діалог – взаємодія – взаємоповага;

- розподілене лідерство (проактивність, право вибору та відповідальність за нього, горизонтальність зв’язків);

- принцип соціального партнерства (рівність сторін, добровільність прийняття зобов’язань, обов’язковість виконання домовленостей). 

-        З урахуванням концепції “Нова українська школа” (НУШ) всі учасники освітнього процесу виявляють готовність до удосконалення освітнього процесу за напрямками:

-        Готовність до інновацій;

-        Нові стандарти й результати навчання;

-        Автономія школи та вчителя. 

-        Взаємодія між усіма учасниками освітнього процесу ґрунтується на принципах рівноправності, толерантності, академічної доброчесності, неприпустимості булінгу та психологічного насильства. 

-        Співпраця має відбуватись на засадах обов’язковості розгляду пропозицій сторін; пріоритету узгоджувальних процедур; прозорості, відкритості та гласності; обов’язковості дотримання досягнутих домовленостей; взаємної відповідальності сторін.

-        Дії та поведінка всіх учасників освітнього процесу в шкільному просторі та поза ним ґрунтуються на повазі до прав людини, прав дитини та дотриманні чинного законодавства України.

-      Жодне положення цього Меморандуму не звільняє від відповідальності за порушення норм чинного законодавства України і не може змінювати прямі норми законодавства та України та вимог міжнародних договорів, ратифікованих Україною.

 

РОЗДІЛ 1. ПРАВИЛА ТА РЕГЛАМЕНТИ 

1.1. Робота громадського самоврядування в закладі освіти 

НВК є осередком місцевої громади, мета існування якого – освіта і всебічний розвиток учнів. Низка засадничих рішень у житті НВК, зокрема правила  і регламенти, які не суперечать чинному законодавству ухвалюються на засадах громадського самоврядування[1].

 

  • Ключові питання взаємодії між учасниками освітнього процесу в НВК вирішуються на Загальних зборах, які формуються з представників шкільного самоврядування педагогів, учнів та батьків. Адміністрація НВК надає приміщення для роботи органів батьківського та учнівського самоврядування.

 

  • Показником дієвості громадського самоврядування в НВК є налагоджені механізми зворотного зв’язку: забезпечена можливість для обговорень, питань, голосувань, створення “банку пропозицій та ідей” тощо, врахування скарг, запитів і пропозицій у подальшій роботі.

 

  • Інструментом оцінки ефективності громадського самоврядування в НВК є процедура самооцінки. Самооцінка проходить у вигляді анонімного опитування (анкетування) педагогів, батьків та учнів, що передбачає подальше коригування роботи громадського самоврядування з урахуванням результатів опитування.

 

1.2. Правила та регламенти 

  • Види шкільних правил та їхній зміст НВК визначає самостійно. Серед них є:

– Золоті правила учня НВК «Оболонь»;

-     Кодекс честі учня НВК «Оболонь»

- регламенти: порядок доступу батьків до школи і класів, порядок індивідуального позакласного спілкування з учителями та класними керівниками, форми проведення першого й останнього дзвоника, батьківських зборів, наявність або відсутність дрес-коду для учнів і вчителів та інші.

 

  • Шкільні правила розробляються за участі всіх учасників освітнього процесу та членів колективу НВК. За потреби в регуляційні документи або їхні частини можна вносити зміни шляхом винесення пропозицій на Загальні збори НВК та їх ухвалення.

 

  • Невід’ємним складником правил та регламентів НВК є порядок розгляду звернень і скарг, а також шляхи вирішення конфліктів. Конфлікти можуть розв’язуватися за допомогою психолога, класного керівника, керівництва НВК. Звернення учасників освітнього процесу до керівництва НВК  розглядається в якнайкоротші строки.

 

  • Шкільна процедура розв’язання конфліктів не позбавляє особу права звернутись до суду, іншого уповноваженого на розв’язання конфлікту органу або до освітнього омбудсмена[2]

1.3. Принципи фінансування та співфінансування 

Фінансова діяльність шкільної спільноти ґрунтується на принципах відкритості, зрозумілості та прозорості[3]. Можлива співучасть батьків у фінансових витратах НВК є добровільною та може бути спрямована переважно на цільові проекти, що слугують покращенню освітнього процесу та розвитку НВК. 

1.3.1. Фінансування коштом державного та місцевого бюджетів

 

  • Усі члени шкільної спільноти мають вільний доступ до інформації про кошторис і фінансовий звіт НВК.

 

  • Інформація про всі матеріальні цінності, отримані НВК від батьків чи благодійних організацій, має бути опублікована на сайті НВК. Керівництво закладу освіти обліковує їх відповідно до законодавства та зобов’язується використовувати їх лише в інтересах НВК.

 

  • Адміністрація НВК бере на себе зобов’язання подавати всю фінансову інформацію (або інформацію про всі кошти чи матеріальну допомогу, які отримує НВК з різних джерел та їх використання) вчасно, достовірно і доступно для розуміння будь-якому учаснику освітнього процесу.

 

  • Раз на рік директор публічно звітує про виконання річного плану НВК та презентує план розвитку НВК на наступний, а також пов’язані з цим планом очікувані фінансові потреби.

 

1.3.2. Додаткове співфінансування силами батьків 

  • Основною метою додаткового співфінансування силами батьків[4] можуть стати цільові проекти НВК, гроші на які збираються за принципом відкритого оголошення. Проект можуть оголосити адміністрація НВК, вчитель, батьки або учні. Проект виноситься на розгляд спільноти (класу або школи) і реалізується, якщо отримує належне фінансування на добровільних засадах. Кожен з членів батьківської спільноти самостійно вирішує, чи бажає фінансово підтримати проект, і також самостійно визначає розмір власної фінансової участі. Обов’язковою умовою такого співфінансування є оприлюднення переліку потреб та їхньої вартості.

 

  • Можливе співфінансування силами батьків здійснюється за принципами:

- добровільності: ніхто не може нікого примусити здавати гроші на будь-що;

- конфіденційності: без згоди людини ніхто не має права публічно оголошувати, узяла вона участь у співфінансуванні чи ні;

- прозорої та регулярної звітності.

 

  • Якщо батьки вирішили передати школі будь-які матеріальні цінності, останні мають бути взяті на облік за актом приймання-передачі з визначенням їхньої балансової вартості.

 

  • Батьки мають можливість контролювати та перевіряти реальні потреби НВК в їхньому співфінансуванні не залежно від того, чи приймали вони участь у ньому.

РОЗДІЛ 2. Підвищення ефективності освітнього процесу 

Ми, педагоги, батьки та учні, виходимо з того, що: 

Освітній процес має бути спрямований на всебічний розвиток і подальшу успішну самореалізацію учня в дорослому житті – як особистості, громадянина й фахівця. 

2.1. Організація освітнього процесу в межах навчальної діяльності

  • Організація освітнього процесу ґрунтується перш за все на академічній свободі вчителя, праві вільного вибору ним форм, методів та засобів навчання і праві вчителя на педагогічну ініціативу. Адміністрація НВК, батьківська та учнівська спільноти мають усебічно сприяти реалізації цих прав вчителя.[5]
  • Водночас батьки та учні (старшокласники) можуть бути ініціаторами та/або брати участь у низці питань організації освітнього процесу, зокрема:

-       у межах Типового робочого плану колективно обирати предмети варіативного складника освітньої програми з урахуванням запитів більшості або профорієнтаційних перспектив;

-       подавати загальношкільні, класні або індивідуальні заявки на освітні, соціальні й культурні гранти;

-       залучати батьків до організації майстер-класів та лекцій про різні спеціальності, а також екскурсій на виробництва, в офіси тощо; шукати можливості для отримання якомога ширшої інформації про сучасні професії та соціальні компетентності[6].

 

  • Важливою умовою ефективності освітнього процесу є неупереджене, прозоре та зрозуміле оцінювання. Критерії оцінювання усних та письмових відповідей, контрольних, самостійних робіт, рефератів, проектів тощо є прозорими, справедливими та зрозумілими для всіх. Затверджені МОН критерії оцінювання, сформульовані недвозначно та простою зрозумілою мовою, мають бути доведені до всіх учасників освітнього процесу.

 

  • Механізмом перевірки якості освіти в НВК, зокрема, може бути процедура самооцінки, яка проводиться у вигляді анонімного опитування (анкетування) педагогів, батьків та учнів, що передбачає подальше коригування роботи з урахуванням результатів опитування. 
  •  

2.2. Організація освітнього процесу поза межами навчальної діяльності 

  • Позаурочна діяльність має бути спрямована на:

- всебічний розвиток учнів, зокрема їхнього емоційного інтелекту, комунікаційних навичок, ініціативності та творчості;

- виявлення і розвиток талантів;

- налагодження та укріплення партнерських зв’язків між членами спільноти: батьками, педагогами та дітьми. 

  • Усім учням має бути надана за їх бажанням можливість спробувати себе в творчих видах діяльності та взяти участь у відповідних конкурсах, виставах, змаганнях тощо: критеріями участі в творчих конкурсах є не наявність відповідних навичок, а виключно бажання учня. Форма і зміст таких заходів обираються та плануються спільно з учнями; пріоритетом у виборі форм позаурочної творчої активності є побажання учнів.

 

  • У позаурочний час учні за бажанням можуть брати участь в олімпіадах з навчальних предметів; відповідний учитель надає допомогу в підготовці.

 

  • Запорукою добровільної участі в позаурочній діяльності є її відкрита програма та попереднє оголошення загальношкільних учнівських заходів, що обговорюється та пропонується заздалегідь на кожен місяць, чверть або семестр. Такий порядок дає можливість охочим заздалегідь визначитись, у яких видах позаурочної діяльності вони б хотіли взяти участь. Учні та батьки можуть вносити свої пропозиції на наступний рік і брати участь у складанні програми заходів. 
  • Механізмом перевірки ефективності позаурочної діяльності в НВК може бути опитування (анкетування) педагогів, батьків та учнів, що передбачає подальше коригування роботи з урахуванням результатів опитування.

 

РОЗДІЛ 3. Безпека в школі 

Ми, педагоги, батьки та учні, виходимо з того, що: 

Обов’язковим елементом освітнього процесу в шкільному середовищі є задоволення для всіх його учасників на належному рівні основних потреб людини (зокрема фізіологічних, соціальних та потреб у безпеці – фізичній і психологічній). 

3.1. Сприятливе фізичне середовище 

• Адміністрація НВК в співпраці з усією шкільною спільнотою розробляє методи та шляхи забезпечення задоволення основних фізичних потреб у шкільному середовищі. 

  • Серед основних фізичних потреб усіх учасників освітнього процесу в шкільному середовищі є такі:

- вільний доступ до свіжого повітря. НВК  забезпечує наявність свіжого повітря в класах під час занять, регулярне провітрювання класів під час перерви та можливість прогулянок дітей у внутрішньому дворі  під час перерв у теплий період;

- вільний доступ до питної води. Фонтанчики та кулери з питною водою мають бути завжди доступними всім учасникам освітнього процесу в НВК.

- вільний доступ до туалету. Шкільні туалети мають відповідати потребам людини в повазі до її гідності та сучасним гігієнічним нормам. Туалети мають бути облаштовані індивідуальними кабінками з дверима, що зачиняються, сучасними сантехнічними системами, забезпечені туалетним папером, водою та милом для миття рук;

- доступна якісна їжа. У школі має бути організовано гаряче харчування.

- надання домедичної допомоги в разі потреби. 

3.2.Безпечне та комфортне психосоціальне середовище 

  • Усі учасники освітнього процесу підтримують дружню, заохочувальну і комфортну атмосферу в НВК та в освітньому просторі, ставляться один до одного з повагою. Психологічне насильство та булінг є неприпустимими в стосунках між усіма учасниками освітнього процесу[7]. Правила НВК та регламенти взаємодії учасників освітнього процесу мають передбачати комфортне психологічне середовище для всіх і кожного.

 

  • У НВК організовується психологічна та соціально-педагогічна підтримка для учнів. Необхідне виділення окремого кабінету для роботи шкільного психолога. 
  • Під час перебування в НВК вчителі та учні повинні мати простір і час для відпочинку та психологічного розвантаження. Разом з простором для відпочинку педагогів (вчительською кімнатою) в НВК  створений простір для психологічного розвантаження та відпочинку учнів. 
  • Інструментом вимірювання рівня психологічного комфорту в НВК  може стати анкетування всіх учасників освітнього процесу. 
  • Проблеми з порушенням правил дружності та взаємоповаги в школі вирішуються на рівні адміністрації НВК. Шкільна процедура розв’язання конфліктів не позбавляє особу права звернутись до суду, іншого уповноваженого на розв’язання конфлікту органу або до освітньог

 Прикінцеві положення

Текст Меморандуму є рамковим і може змінюватися залежно від того, яких домовленостей дійдуть кожна зі сторін – педагоги, учні та батьки. 

Цей документ ухвалюється на педагогічній раді  після його обговорення на Загальних зборах або в інший спосіб, який передбачає активність усіх учасників освітнього процесу. 

Документ вважається схваленим, якщо його підписують уповноважені представники батьків, учнів та педагогів.

 



[1]На основі ст. 28 та ст.70 Закону України “Про освіту”. Зокрема, у статті 28 ідеться: “Громадське самоврядування в закладі освіти – це право учасників освітнього процесу як безпосередньо, так і через органи громадського самоврядування колективно вирішувати питання організації та забезпечення освітнього процесу в закладі освіти, захисту їхніх прав та інтересів, організації дозвілля та оздоровлення, брати участь у громадському нагляді (контролі) та в управлінні закладом освіти у межах повноважень, визначених законом та установчими документами закладу освіти”.

[2] Створення інституту освітнього омбудсмена передбачено ст. 73 Закону України “Про освіту”; Положення про освітнього омбудсмена і Порядок та умови звернення до освітнього омбудсмена затверджено Постановою Кабінету міністрів “Деякі питання освітнього омбудсмена” від 06.06.2018.

[3]“Заклади освіти, що отримують публічні кошти, та їх засновники зобов’язані оприлюднювати на своїх веб-сайтах кошторис і фінансовий звіт про надходження та використання всіх отриманих коштів, інформацію про перелік товарів, робіт і послуг, отриманих як благодійна допомога, із зазначенням їх вартості, а також про кошти, отримані з інших джерел, не заборонених законодавством” (частина 3 ст. 30Закону України “Про освіту”).

[4]“Батьки за власною ініціативою та на добровільних засадах можуть надавати закладу освіти благодійну допомогу відповідно до законодавства про благодійну діяльність та благодійні організації” (частина 4 ст. 24 проекту Закону України “Про повну загальну середню освіту”).

[5]Частина 1 ст. 54 Закону України “Про освіту”.

[6]Ціла низка якісно нових можливостей організації освітнього процесу, включно з організацією індивідуальної освітньої траєкторії учня, з’явиться після ухвалення Закону України “Про повну загальну середню освіту”.

[7]Порядок реагування на прояви психологічного насильства та булінг, а також порядок адміністративного та кримінального покарання винних докладно виписані в низці законів України, зокрема в змінах до Кодексу України про адміністративні правопорушення та в змінах у Законі України “Про освіту”. Повний перелік міститься в Законі України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)”.